Стережися! Егоїсть

Світлана Тимошенко,
переможець Першого Всеукраїнського фестивалю християнської публіцистики у номінації «Мораль і культура – скарб чи неволя української молоді»

Починаю писати, сидячи у маршрутці. Почерк виходить не дуже, проте тема, як на мене, аж пече …

Сьогодні провела багато часу перед комп’ютером: читала слогани з реклам, фільмів, статей. Прийшла до висновку, що світ кудись котиться, і це “кудись” точно не вгору. Матеріалістичний, поверхневий, та егоцентричний – такі риси найбільш личать його загальній характеристиці. На цьому тлі сірими мишками видаються культура, мораль, інтелігентність… Їх мало рекламують. А навіщо? На них срібла-злата не заробиш. Прийшла мода інших привабливих слоганів:

«Хочеш стати щасливим? - возлюби себе, без грошей ти ніхто, без грошей нема кохання, хочеш щось? візуалізуй, думай про це і отримаєш, стань мільйонером, стань зіркою, нова кофточка від Туччі і світ нарешті посміхнеться тобі.»

Так і живе щаслива власниця кофтинки Туччі. Одягла – посміхаються тобі, увагу звертають. І ти - королева на червоній доріжці. Зняла – світ вмить перетворився: червона доріжка виявилася ганчіркою, корона впала не з неба, а, вибачте за натуралізм, з ближньої гілки дерева у вигляді невеликої відомої всім маси. І ти бачиш, як посміхаються вже не тобі, а тій, що сьогодні у Туччі. Смугасте життя : чорне, біле, чорне, біле...- в Туччі, не в Туччі, в Туччі, не в Туччі.

Напевно хтось прочитав і подумав, а що поганого у цих слоганах? До чого тут ця суперморальність? Мати успіх у житті – це ж чудово! Це здорово бути багатим і знаменитим!

Проблема в тому, що ми стали дуже егоцентричні, зосереджені на собі. Тематика реклам, фільмів, книг тільки підтверджують це. Світ швидко реагує на попит.

Якщо вже така тема намітилася, відкриваю тлумачний словник, дивлюсь значення слова егоїзм:

Егоїзм (з лат. Ego - “я“ ) - задоволення людиною особистого інтересу у якості вищого блага.

Один із форумів у інтернеті запропонував користувачам висловитися на тему егоїзму. Вони могли обрати колонку “за” або ж “проти”. Наводжу свіженькі цитати. В більшій мірі вони належать молоді:

За егоїзм: Це моя життєва позиція. Я люблю тільки себе, шукаю вигоди тільки для себе, роблю добро тільки собі, а не іншим. (Така, як всі)

Проти: Я помітила цікаву річ — люди, які живуть тільки для себе, ніколи не бувають щасливі. Тому, що рано чи пізно від них йдуть всі. (Дочка Тереза)

За егоїзм : Загалом мені начхати, кому де не вистачає грошей, хто кого гнітить, хто чим хворіє...Мені важливий особистий спокій та капітал і класти своє життя за свободу, рівність та братство мені зовсім не потрібно. (Севан)

Я, я, я, мені, мені, собі...Ці думки - віддзеркалення мислення суспільства. Я обрала лише декілька висловлювань за і проти. Насправді на форумі за егоїзм проголосувало у два рази більше людей. Гроші, слава, успіх - ні, це не всесвітнє зло і людству не треба ховатися від усього цього у печерах. Проте все це повинно нести іншу функцію у світі. І точно не функцію задоволення свого великого та могутнього «Его». Це «велике і могутнє» може у самий неочікуваний момент не помітити свого хазяїна і власною вагою задавити його.

Сьогодні егоїзм суспільства просто ненаситний – він їсть і їсть. А знаєте, чим більше їси, тим більше хочеться. Ось так і виходить, чим більше ми годуємо наше самолюбство ( або ж його підгодовують інші) тим більше воно вимагає. Хочеш приклад з реальності?

Повідомляє інтернет портал газети «Сьогодні»:

«Житель китайської провінції Аньхой продав праву нирку, щоб придбати планшетний компютер iPad2.

Сімнадцятилітній юнак на ім'я Сяо Чжен цього року перейшов у 10 клас. Він давно мріяв придбати iPad, але така дорога покупка була йому не по кишені. В інтернеті Сяо Чжен через посередників домовився продати свою праву нирку за 3 390 доларів. Юнак переніс операцію в одній із лікарень. На отримані гроші він придбав iPad 2 і смартфон iPhone, після чого повернувся додому.»

Нещасна мати не знала що робити і як коментувати те , що сталося з її сином. Нирку сину не повернуть, дитина – інвалід. Лозунг сучасної молоді «Хочу і буду!» у дії.

Хіба айфон, шматок обробленого металу коштує життя людини?! Завтра він зламається, а може його вкрадуть…прикро буде, а ?! Я гіпербелізую? Таких ситуацій одна на мільйон? А хіба прагнення слави, багатства коштує нашого життя? Ми не продаємо нирки, але віддаємо матеріальному всі наші сили, час, сім’ю, розмінюємо цінності, мораль. А якщо інфляція, а якщо сьогодні ти відомий, а завтра ні?

Мені спадає на думку один твір під назвою «Портрет Доріана Грея» Оскара Уайльда. Твір, як на мене, має багато зайвої філософії, проте сам Доріан Грей… він ніби-то змальован із сучасності.

Молодий гарний юнак Доріан позує художнику. Портрет його настільки прекрасний,що він сам, дивлячись на нього, стаждає. Він живий, справжній зістариться, зморщиться, а портрет буде вічно молодим. Яка несправедливість. І от чудеса! Герой з часом помічає, що старіє як раз портрет, а він не змінюється. Це ж привід робити все, що захочеш. Як здорово! Любов, розкіш, насолода…і ніяких наслідків за це. Так, але портрет стає його совістю і, як у дзеркалі, вказує Доріану на його бридкий внутрішній світ. В пориві гніву він простромлює портрет ножем. А виявляється, що ставить крапку у своєму житті.

«Обличчя його було зморщене, зів'яле, відштовхуюче. І лише за перснями на руках слуги впізнали, хто це»,- від прекрасного зовнішнього не залишилось нічого, натомість проступило не найкраще внутрішнє. Чи треба тут казати, що Доріан присвятив своє життя тільки собі та своєму его, і що це було його великою помилкою.

Проте основної помилки він припустився раніше. Юнак, чистий, як аркуш паперу, мав потребу у наставнику, тому, хто направить його у житті. Він шукав і знайшов собі вчителя та вбивцю в одному лиці. Його звали лорд Генрі, і ось, що він «проповідував» -

«Справжня таїна життя — це видиме, а не невидиме. Коли ваша юність мине і врода разом з нею, тоді ви раптом виявите, що для вас не лишилося перемог…Кожен місяць ви дедалі ближче до того жахливого майбутнього. О! Розкошуйте часом, доки юні. Живіть своїм життям! Нічого не проминіть, шукайте завжди все нових вражень. Новий гедонізм — ось, що потрібне нашому вікові. Світ належить вам тільки на короткий час...»

Б’ю кулаком по столу. Мене переповнюють сильні почуття обурення, коли я читаю цю цитату.

Я сама молода розумію, як багато моїх друзів, знайомих, не знаючи Оскара Уайльда, роблять все те, що радить лорд Генрі. Гедонізм – це наука про те, що головне у житті насолода, потурання собі, своєму его. «Хочу і буду», - повторюю вже у десятий раз цей руйнівний слоган. Вступивши до свого ВУЗу театру, кіно і телебачення, там де культура повинна просто буйствувати ,я відкрила для себе зовсім інше. Я знаю, що більшість з мого молодого оточення вже спробувало наркотики або приймає їх періодично. Я знаю, що більшість з них втратили свою цнотливість заради того, щоб «спробувати» та не бути білою вороною у колі однолітків. Знаю й іншу сторону – більшість з них мають величезні проблеми зі здоров'ям, дівчата…невідомо зможуть вони народити чи ні. Стосунків у сім'ї немає, батьки відділені від дітей берлінською, якщо не великою китайською стіною. Єдине, що залишилося для того, щоб називати себе умовно щасливим – це задоволення. Красива молодість перетворюється у жалку пародію, викривлену як у кривому дзеркалі. А за такою молодістю така ж, тільки гірше, старість. Адже, як говорить мудрість: «Що посієш в юності, пожнеш у зрілості».

Хто буде нести відповідальність за наше покоління? Батьки, які дозволяли нам все, часто забували, що з нами треба говорити, нас потрібно виховувати, в нас потрібно вкладати.

Можновладці, що закривають очі на розпусту. Рекламодавці, кіномитці, письменники..,які цю розпусту створюють та пускають у маси. Ми, які можемо зупинити потяг, але не зупиняємо його, продовжуючи жити стадним егоїстичним життям насолод.

Цей лист облетів багато газет, телеканалів та просто поштових скриньок. Можливо, він приходив і до вас. Його написала молода дівчина, котра спробувавши життя для задоволення, вичерпала його менше ніж за два десятки років.

« Мені 18. Звуть Ольга. Ось вже два роки, як я хвора СНІДом.У лікарні я не одна. Тут в мене такі самі подруги та друзі. Тепер на все дивлюся інакше, ніж раніше. Хочу запитати у всіх дорослих людей і, особливо в тих, хто має владу: “ Навіщо ви, дорослі, нас, дітей під танк кинули?! Навіщо зім'яли сексом, порнухою, наркотиками?! Ви проповідуєте вільні стосунки, афішуєте артистів нетрадиційної орієнтації.

Ви вселяєте нам думку, що так живуть усі! А ми помираємо! В нас не буде любові, не буде сімей, ми не народимо дітей. Ви розумієте, що відбувається з нами, поколінням, котре прийшло після вас? Ми ще живі, а нас вже немає. Чому? За що? Чому ви не навчили нас таким поняттям, як “сором”, “ганьба”, “моральність”, “любов”, “цнотливість”? У моргах лежать молоді.

Як була б я зараз вдячна тому, хто вирвав би в мене цигарку, хто відшмагав би кропивою, коли мене можна було ще врятувати. Допоможіть припинити божевілля!Терміново необхідно у ЗМІ ввести цензуру, забороняючу різноманітні розбещуючі ток-шоу, порнофільми, рекламу спиртних напоїв та цигарок. Мій лист, можливо, комусь допоможе, адже ми гинемо і ви — теж!”

Після такого листа не хочеться давати особливих коментарів. Він сильніший за багатотомне вдовблювання моралі. Це реальність…Реальність полягає в тому що як би ми не опиралися, наші справи повертаються до нас. Добрі повертаються добром, інші ж…самі розумієте. У всьому цьому давати роздирати таке дорогоцінне життя власному егоїзму низько. Хочеться бути глибшими. Є ж те, що робить наше життя більш вагомим та цінним. Знаю на цю тему дуже гарний тест. Уяви собі, що ти зникаєш. Чи зміниться в гіршу сторону стан твоєї сім'ї,твоїх друзів, роботи твого міста або ж країни без тебе? Нічого не зміниться? Ніхто не відчує твого зникнення?

Перед тобою зараз стоять дві колонки з двома заголовками «За» або «Проти». Обирай куди вписати своє життя.

aliance

shpu facebook

 

biblioteka

krug-stol2013

krug-stol2014

Головна сторінка | Людина року | Контакти

© Використання будь-яких матеріалів сайту дозволено тільки за умови активного гіперпосилання на джерело. Офіційний сайт Спілки християнських письменників України. 2010-2017 рр.