Не каркай, старче

Оксана Карнага-Легуцька
 
Львівська обл.
 
Спеціальна відзнака голови СХПУ
 
 
Не каркай, старче
 
На старій тополі чорній ворони
Каркали щосили всі наперебій.
Горобці чубаті зовсім розпустились.
Їм би добру різку!- каркав чорний рій.
Їх би общипати, поламати крила,
Бо вони паскудять наш пташиний рід.
Їх би дзьобом, дзьобом до землі щосили,
Щоби з них цвірінькать вже ніхто не зміг.
 
Так буває часто, що старці поважні
Каркають на молодь, наче вороння.
Кажуть: «Де взялося отаке ледащо?
Не такою була молодість моя!»
 
Але, любі друзі, дідусі й бабусі,
Нам не марсіани кинули дітей.
Вони виростають у такому дусі,
Чим ми напоїли їх з своїх грудей.
 
Коли сіють ниву і сидять ліниво,
Бур’яни приглушать в корені усе.
І дрібне колосся з стебельцем безсилим
Розтріпає вітер і кудись знесе.
 
Можна і з граніту витесати квітку.
І з галузки може вирости верба
Виростають люди із чубатих діток.
Їм тепло потрібне, наша доброта.
 
І якщо, бабусю, ти багато знаєш,
Якщо ти, дідусю, сто доріг пройшов,
То не будь тим птахом, що лише картає.
Покажи, що здатний ти і на любов.
 
Не карай дитину, не ламай їй крила,
А навчи співати так, як солов’я.
Дай, щоб коло тебе виросла людина,
Щоби не зганьбила і твоє ім’я.

aliance

shpu facebook

 

biblioteka

krug-stol2013

krug-stol2014

Головна сторінка | Людина року | Контакти

© Використання будь-яких матеріалів сайту дозволено тільки за умови активного гіперпосилання на джерело. Офіційний сайт Спілки християнських письменників України. 2010-2018 рр.