Серед усіх учасників фіналу, що відбувся 3–4 червня 2026 року у Стрию, журі конкурсу-фестивалю «Слово, яке наближає нас до перемоги» виокремило одного переможця, якому присудило найвищу нагороду — Гран-прі.
Ним став Віталій Бондарчук. Відзнаку Голови Спілки християнських письменників України він отримав за вірш «Ведмідь і бджоли» — твір, у якому крізь живий, промовистий образ проступає духовна стійкість, надія та незламність українського духу.
Нагородження відбулося під час урочистої церемонії в рамках фестивалю. Цей момент став одним із найяскравіших і найзворушливіших у програмі заходу.
Вірш переможця
Ведмідь і Бджоли
Небо блакитне, пшениця грайлива,
Гай, соловейко — природа красива.
Бджоли у вулику мед назбирали,
Соти щільненько пилком спакували.
Раптом сибірський Ведмідь увірвався,
Бурий агресор на лапи піднявся:
«Вулик вже мій: як цей мед, так і соти,
Я анексую місцеві красоти!»
Кришку відкрив — і запхнув нагле рило,
Запах солодкий, аж ніс закрутило.
Втратив він страх, також глузд помутився,
Хижий нахаба за це поплатився.
Бджоли у рій об’єднались швиденько,
Всипали перцю Ведмедю гарненько:
«Сила у єдності — геть окупанта!
Жала вперед — покусаймо гіганта!»…
Вижив хижак — і рвонув до Сибіру,
Досі лікує покусану шкіру.
Лапу там смокче, бо меду немає,
Рило нахабне у вулик не пхає.
Отже, мораль: якщо разом стояти,
Навіть гіганта можливо здолати.
В слові та єдності доблесна сила,
Стяг переможний над злом встановила.